Anders als in der Schweiz ist es In der Ukraine möglich, innerhalb eines Tages eine Mietwohnung zu finden. (Illustration: David Fürst)
Wohnungssuche – ein Aspekt, durch den sich die Ukraine und die Schweiz niemals ähneln werden. Egal, wie sehr man vergleicht oder analysiert, die Situation auf dem Immobilienmarkt hinsichtlich der Wohnungsmiete in beiden Ländernlässt sich am besten mit dem Titel meiner Kolumne «Zwischen zwei Welten» beschreiben. Auch wenn ich sagen möchte, dass die Situation in meinem Land trotz des Krieges besser ist, gibt es sowohl Vor- als auch Nachteile. Kommen Sie und sehen Sie selbst.
Meine Suche nach einer Wohnung in Bern begann ich bewusst und mit viel Geduld. Doch irgendwie kam die negative Antwort auf meine Anfrage «automatisch» und nahm mir jede Zuversicht. Nachdem ich die Wohnung um 20.00 Uhr besichtigt hatte, schickte ich meine Unterlagen ab. Noch vor 7.00 Uhr morgens las ich in meiner Mailbox das Wort «leider». Mir wurde eine Absage erteilt, noch bevor die Unterlagen der anderen Interessenten eingegangen waren, da der Besichtigungstermin noch nicht zu Ende war. Das zeigt: Ich wurde nicht mit anderen verglichen – die Absage erfolgte direkt. Ich fragte mich, auf welche «Option» in meinen Unterlagen das System dieser Immobilienagentur reagiert: auf mein Gehalt, meine Aufenthaltsgenehmigung oder meine Nationalität? Nach welchen Kriterien werden die «Würdigen» ausgewählt?
In der Ukraine reicht es, genug Geld zu haben, um eine Wohnung zu mieten.
Natürlich schützt die gründliche Überprüfung des Einkommens die Vermieter vor «zahlungsverweigernden Mietern», und ein gut ausgearbeiteter Vertrag schützt beide Seiten vor unangenehmen Überraschungen. Aber warum ist es so schwer, eine Wohnung zu finden, deren Eigentümer einen für würdig hält, sie zu mieten? Und welche Kriterien gelten für diese «Würdigkeit», wenn das Gehalt nicht das Hauptkriterium ist?
In der Ukraine ist es möglich, innerhalb eines Tages eine Mietwohnung zu finden. In der Schweiz sind Empfehlungen vom Arbeitgeber, von vorherigen Vermietern sowie ein Nachweis über schuldenfreie Zahlung erforderlich. In der Ukraine reicht es, genug Geld zu haben, um eine Wohnung zu mieten.
In der Ukraine gehören die meisten Wohnungen privaten Eigentümern. Es gibt Fälle, in denen eine Wohnung von einer Bank verkauft wird, aber das ist eine ganz andere Geschichte.
In der Ukraine unterschreiben wir ebenfalls einen Mietvertrag. Natürlich stellt der Mieter seinen Pass und die Steuernummer zur Verfügung. Die Miete kann auf zwei Arten bezahlt werden: auf das Bankkonto oder direkt in bar. In der Schweiz ist es unvorstellbar, dass jemand die Miete bar übergibt.
In der Ukraine kostet eine Wohnung pro Monat, wie wir sagen, «für jedes Budget». Manchmal «zu Schweizer Preisen». Ja, alles, was bei uns teuer ist, nennen wir «schweizerisch».
In der Ukraine gehören die meisten Wohnungen privaten Eigentümern. Es gibt Fälle, in denen eine Wohnung von einer Bank verkauft wird, aber das ist eine ganz andere Geschichte – ukrainische Banken besitzen Immobilien nur, wenn sie sie wegen nicht bezahlter Kredite von den Eigentümern übernommen haben. Dass eine Bank als Vermieter auftritt, habe ich noch nie gehört.
In der Schweiz gilt für Mieter*innen in der Regel eine gesetzliche Kündigungsfrist von drei Monaten. In der Ukraine reicht ein Anruf beim Vermieter, um die Wohnung zu kündigen.
In der Ukraine genügt es oft, einen Makler zu beauftragen, um eine Wohnung zu finden. Dieser Beruf ist bei uns sehr beliebt. Meistens zeigen sie persönlich die Wohnung, beschreiben ihre Vorzüge, verschweigen die Nachteile und schliessen Verträge ab. Dafür muss man einmal die Hälfte der monatlichen Mietkosten als Gebühr zahlen.
Es ist nicht unbedingt erforderlich, dass die Person, die eine Wohnung sucht, bei der Besichtigung anwesend ist. Eine meiner früheren Wohnungen fand mir eine Nachbarin. Ich war auf Dreharbeiten für einen Nachrichtenbeitrag über ein dringendes Ereignis, dessen Ausgang nicht abzusehen war. Es wäre ja dumm, eine Besichtigung mit dem Makler abzusagen, wenn die Wohnung dringend gebraucht wird!
In der Schweiz gilt für Mieter*innen in der Regel eine gesetzliche Kündigungsfrist von drei Monaten. In der Ukraine reicht ein Anruf beim Vermieter, um die Wohnung zu kündigen. Bei uns haben wir keine Rechte, uns in der gemieteten Wohnung anzumelden. Die Nichtzahlung der Nebenkosten bringt nur den Vermietern Probleme. Natürlich gibt es im Gesetz Bestimmungen, die es dem Vermieter ermöglichen, vor Gericht zu ziehen. Doch die Gerichtskosten und die Nerven, die ein solcher Prozess in der Ukraine kosten kann, sind so hoch, dass sich nur wenige Vermieter darauf einlassen.
Journal B unterstützen
Unabhängiger Journalismus kostet. Deshalb brauchen wir dich. Werde jetzt Mitglied oder spende.
In der Ukraine kann man eine komplett möblierte Wohnung mieten. Wir müssen die Deckenleuchten nicht vor dem Auszug abbauen. Und in unseren Wohnungen gibt es statt Namen Nummern – wer im Haus wohnt, weiss niemand. Es gibt kein System, bei dem Waschmaschinen gemeinschaftlich im Keller genutzt werden. Jeder, der nicht von Hand waschen möchte, hat eine Waschmaschine im Badezimmer.
Solch eine relative Erreichbarkeit von Wohnraum hat sowohl positive als auch negative Seiten. Zu den «Nachteilen» gehören Unsicherheit und mangelnder Schutz für beide Seiten. Aber warum kann man in der Schweiz nicht zu all den «Vorteilen» auf dem Immobilienmarkt einfach noch eine «Option» hinzufügen – das Vertrauen, dass jede suchende Person irgendwann eine passende Wohnung in der Ukraine finden wird? Andernfalls, wie lässt sich erklären, dass ich, Vollzeit arbeitend, mit guten Empfehlungen, ohne Schulden und voller Motivation, als «unwürdig» betrachtet werde, eine Wohnung für mich und meine Tochter zu bekommen?
————————————-
Пошуки житла – це те, через що Україна та Швейцарія ніколи не стануть схожими. І скільки не порівнюй та не аналізуй – ситуацію на ринку нерухомості щодо оренди квартир в цих двох країнах якнайкраще описує назва моєї колонки “Між двома світами”. Я б хотіла сказати, що з цим у моїй країні краще навіть попри війну, але існують як “плюси”, так і “мінуси”. Ходіть розбиратися.
До пошуків квартири у Берні я прийшла свідомо і з запасом терпіння. Втім, якось негативна відповідь на мій запит прийшла “автоматично” і це забирає будь-яку впевненість. Після перегляду квартири о десятій вечора я надіслала документи, ще до сьомої години ранку на своїй пошті я прочитала “на жаль”. Якось мені відмовили, навіть не дочекавшись документів від інших відвідувачів, адже термін переглядів квартир ще не закінчився. Це означає: мене не порівнювали з кимось – мені просто відмовили. Я задумалась, на яку “опцію” у моїх документах реагує система цього агенства нерухомості: зарплату, посвідку на проживання чи національність? І як вибирають “гідних”?
Звісно, ретельна перевірка доходів убезпечує орендодавців від “злісних неплатників”, а досконало укладений договір – обидві сторони від небажаних нюансів. Але чому ж так складно знайти квартиру, власник якої вважатиме тебе гідним для її оренди? І які критерії цієї “гідності”, якщо зарплата – це не основне?
В Україні квартиру для оренди можна знайти за один день. У Швейцарії потрібні рекомендації з місця роботи, попередніх орендодавців, обов’язковою є довідка про відсутність боргів. В Україні для оренди квартир достатньо грошей.
В Україні ми теж підписуємо договір про оренду. Звичайно, орендар надає паспорт та ідентифікаційний код. Перераховувати гроші за оренду можна у два способи – на банківський рахунок або просто у руки. Ситуацію, коли у Швейцарії гроші передадуть у руки, я не уявляю.
В Україні вартість квартири на місяць, як у нас кажуть, “на будь-який гаманець”. Інколи “ціна швейцарська”. Так, так – усе, що у нас дороге, ми називаємо “швейцарським”.
Квартири в Україні здебільшого у приватній власності. Існують випадки, коли квартиру продає банк, але це зовсім інша історія – українські банки володіють нерухомістю тільки, якщо вони відібрали її у власників за несплату кредиту. Щоб банк був орендодавцем – я ще не чула.
Щоб знайти житло в Україні, достатньо звернутись до рієлтора. Ця професія у нас дуже популярна. Найчастіше вони особисто показують квартиру, описують переваги, приховують недоліки і укладають договори. За це потрібно один раз заплатити половину вартості місячної оренди квартири.
Не обов’язково, щоб на перегляді квартир перебувала саме та людина, яка шукає житло. Одну з квартир, яку я винаймала у своєму житті, знайшла мені сусідка. Я поїхала на зйомки новинного сюжету про якусь резонансну подію, передбачити яку було неможливо. Не відмовлятися ж від зустрічі з рієлтором, якщо квартира потрібна терміново!
Якщо у Швейцарії, щоб залишити попередню квартиру, потрібно повідомити за два – три місяці, то в Україні – за два тижні. Достатньо дзвінка власнику. Реєструватися у орендованій квартирі ми права не маємо. Несплата комунальних платежів орендарями приносить клопоти лише власникам житла. Звісно, у законодавстві існують положення та статті, згідно яких власник може звернутись до суду. Втім, судова тяганина в Україні може забрати стільки грошей та нервів, що мало-хто із власників на це наважується.
В Україні можна орендувати цілком мебльовану квартиру. Ми не мусимо знімати люстри перед від’їздом. А на квартирах замість імен номери – хто живе у будинку, невідомо. Системи, коли пральні машини знаходяться у спільному користуванні у підвалі, в Україні не існує. Кожен, хто не хоче прати руками, має пральну машину у своїй ванній кімнаті.
У такої відносної доступності житла є як позитивні, так і негативні сторони. Із “мінусів” невпевненість і незахищеність обох сторін. Але чому у Швейцарії до усіх “плюсів” на ринку нерухомості не додати одну “опцію” – впевненість, що колись ти це житло знайдеш! Інакше як зрозуміти, чому я, повноцінно працюючи, маючи гарні рекомендації, відсутність боргів та мотивацію, є “негідною” отримати квартиру для себе і доньки?
